4
Pɛbhɛ bɔ mi ma ‑gɔɔn
(Matie 13.1-9; Luki 8.4-8)
'Ezin‑, Zesu ‑dwa mɛɛ mu 'ɛ daanle ma Galile ‑draa 'ɛ gɔɔna. 'Bhɛɛ‑ ‑zamaa' 'srɛ ‑gbɛnɛ do ꞊nwa 'mliŋgolɛ a zi, ‑asiikɔɔ ‑e ‑ja yaalɛ ‑yitakoŋ do 'yi, 'bhɛ ‑yaa ‑yi 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ ‑zamaa' 'ɛ 'yaale‑ ‑yaa ‑yi 'ɛ gɔɔna. ‑E ‑yaa ‑o daan 'zi ‑za ‑bebe 'le ‑gɔɔn mu ‑la ‑yi, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑yaa ‑o daan 'zi bhla 'la ba ‑ya ꞊pia ‑o ni dɔɔ: «‑Ka 'ka 'trɔnkpa 'ŋ ni doo: Pɛbhɛ bɔ mi do ‑ja pɛbhɛ bɔyrɛ nɔɔ‑. ‑E ‑yaa pɛbhɛ mu 'ɛ bɔ 'zi bhla 'la ba ‑yaa' gbabhɛ 'ɛ ta, 'ke pɛbhɛ mu 'ɛ 'lɛdo‑ 'klaale zibhɛ 'ɛ 'lɛzi‑, maannɛ‑ mu 'ɛ ‑daa 'ke 'bhɛ mu 'mu 'bhlele. ‑A ‑lɛ ‑bhɛɛke' do ‑klalaa' vlɛ gloglo mu 'yi, 'bhɛɛ‑ 'trɛ kplankplan laa ‑yaa ‑o ‑la. Pɛbhɛ mu 'ɛ ‑o ꞊bhwa ‑gun blaale‑, 'duŋ‑ ‑o 'sɛnɛ 'laa gelɛ 'trɛ 'yi 'egbɔɔnle. ‑Yretɛ' 'pɛɛnle‑ ‑saan bhla 'la ba, 'ke ‑yoo diiŋ ‑nɛ mu 'ɛ dɛle‑, 'ke ‑o gale‑; ‑amasrɔyi ‑o 'sɛnɛ mu 'ɛ waa geyrɛ ‑srɔɔwolɛ 'trɛ 'yi 'egbɔɔnle vlɛ mu 'ɛ 'kɔɔ. Pɛbhɛ mu 'ɛ 'lɛdo‑ ‑klalaa' lɛrɛ mu 'ɛ yi. ‑O 'pegee lɛrɛ mu 'ɛ ꞊bhwa 'eke‑ zi, 'ke lɛrɛ 'mu 'ɛ 'kpale ‑o ta, 'bhɛɛ‑ 'ke 'mu ‑o ‑dewole. 'Bhɛɛ‑ waa 'sɔlɛ‑ ‑o bhaa klɛle‑. Pɛbhɛ 'ɛ 'lɛdo‑ ‑ja ‑klalaa' 'trɛ ti 'yi. 'Bhɛɛ‑ ‑o ꞊bhwa 'elrele, 'ke ‑o gbaandɛle, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑woo ‑bhaale'. ‑O diiŋ do 'bhɛ bhaa mia do bhɛ vu ꞊kla, ‑o diiŋ ‑bhɛɛke' do 'bhɛ bhaa mia yaga ꞊kla, 'bhɛɛ‑ ‑o diiŋ ‑lɛ ‑vindo' 'ɛ 'bhɛ bhaa ‑kɛmɛ do ꞊kla.» Zesu 'pe ‑o ni dɔɔ: «'Ke ‑a ‑yima' 'trɔn ‑o mɛɛ 'la zan ŋgblo ma, ‑ya ‑yima'!»
‑Mɛle ꞊kla 'bhɛɛ‑ Zesu ‑o ‑gɔɔn mu bɔ 'zi ɛɛ?
(Matie 13.10-17; Luki 8.9-10)
10 Zesu 'e 'pleŋgwa‑ ‑zamaa' 'ɛ ma bhla 'la ba, mɛɛ 'la zan mu 'mliŋgole ‑yaa ‑a zi 'mu 'pegee ‑yaa' *‑klaŋlanɛ vu ta plɛ 'ɛ 'mu 'a ‑lrɔkpaa dɔɔ: «‑Gɔɔn mu 'ɛ 'yi ‑o 'nale‑ ɛɛ?» 11 'Bhɛ klɛle 'tɛ, ke Zesu 'a zikpale ‑o ni dɔɔ: «'Ka mu 'la 'ka ‑o 'ka 'trɔnkpa zii' 'ŋ ni, ‑Waanbhaa' ‑yaa' ‑bhleŋgbeya gaanyiza mu 'ɛ dɔleya 'ɛ ꞊naa 'ka mu ‑la ni. 'Duŋ‑ mɛɛ ‑vin mu 'ɛ, 'ŋ ‑za mu 'ɛ kpɛn wo 'mu ni ‑gɔɔn mu ‑la ‑yi, 12 'kooko‑,
‹'ke ‑woo ‑yrɛkpaa ‑o ta 'elrele, waa sɔ ‑o yele‑, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑woo ꞊maa ‑o 'trɔn 'le, waa sɔ ‑o ‑yimale;
'kebhlaale waa nu ‑o zru niinalɛ ‑Waanbhaa' ba, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'laa ‑waa' ‑za 'yɔɔ‑ mu 'ɛ ‑sroma yan.›»
Zesu ‑o pɛbhɛ bɔ mi 'ɛ ma ‑gɔɔn 'ɛ 'yipe zii'
(Matie 13.18-23; Luki 8.11-15)
13 Zesu pe ‑o ni dɔɔ: «'Ka 'laa ‑gɔɔn 'lɛɛ‑ 'bhɛ 'yimalɛ ɛɛ? 'Bhɛɛ‑ 'ka nu ‑gɔɔn ‑vin mu 'ɛ 'yimalɛ 'nale‑ ‑a ma ɛɛ?» 14 Pɛbhɛ bɔ mi 'ɛ 'bhɛ ‑o 'bhii‑ mɛɛ 'la zan ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ bɔ. 15 Pɛbhɛ mu 'la ‑klalaa' zibhɛ 'ɛ 'lɛzi‑ 'bhɛ 'yi ‑le dɔɔ mɛɛ 'la zan mu ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ ꞊maa, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑Setran' 'nule 'bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe blaale‑, ‑o 'bhɛ ‑jan 'la ꞊kpaa ‑o 'kpee 'bhɛ golɛ. 16 'Bhɛ klɛgbɛya 'ɛ 'yi, pɛbhɛ ‑bhɛɛke' mu 'la ‑klalaa' vlɛ gloglo mu 'ɛ 'yi, 'bhɛ mu ‑o 'bhii‑ mɛɛ 'la zan mu 'ke ‑o ‑Waanbhaa' a ‑jan ꞊maa, ‑o dɔ ‑a ꞊la 'bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe blaale‑ 'ke ‑o zrukpaale 'le. 17 'Duŋ‑ ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ 'bhɛ 'laa 'bhɛ 'sɛnɛ gbaan ‑o zru 'ɛ 'yi. ‑Woo kpa 'bhɛ 'yi 'waati sa ba, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑woo 'trɛbhɔle ‑saan, 'bhɛ 'pegee 'ke ‑o ‑yrɛnkpale ‑saan ‑o ta bhla 'la ba ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ ‑zayi', 'bhɛ yrɛ do 'ɛ ꞊nɔɔ bhe ‑o ploo a ma. 18 Mɛɛ 'ke mu ‑o 'bhii‑ lɛrɛ mu 'la pɛbhɛ mu 'ɛ ‑klalaa' 'mu 'yi. 'Ke ‑o ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ ꞊maa ‑o dɔ ‑a ꞊la. 19 'Bhɛɛ‑ ‑o blina‑ yiɛn bo yikpɛn‑ ta 'drunyan 'lɛɛ‑ 'yi pɛ mu 'ɛ ‑zayi'. ‑O bhla ma ‑naflo mu ‑glin, 'bhɛ 'pegee ‑o zru bhɔle klɛ pɛ ‑glɔɔn 'ɛ 'kpɛn ma, ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ yaa boyrɛ ‑srɔɔwo' ‑o zru 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'laa ‑za 'kedo‑ 'kpɔ 'yanwo‑ ‑o ma. 20 Mɛɛ 'ke mu ‑o 'bhii‑ 'trɛ ti ‑lrele' 'la 'ke pɛbhɛ mu 'ɛ ‑klalaa' 'bhɛ ta. 'Ke ‑o ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ ꞊maa, ‑o dɔ a ꞊la, 'bhɛɛ‑ ‑o 'bhɛ 'yizaklɛ: Mɛɛ 'ke mu 'bhɛ 'yi za ‑lrele' klɛ ‑glɔɔn mia do 'bhɛ vu, mɛɛ ‑bhɛɛke' mu 'bhɛ 'yizaklɛ ‑glɔɔn mia yaga, 'bhɛɛ‑ mɛɛ ‑bhɛɛke' mu 'bhɛ 'yizaklɛ ‑glɔɔn ‑kɛmɛ do.
‑Laŋbha ma ‑gɔɔn
(Luki 8.16-18)
21 'Bhɛ blaan, 'ke Zesu ‑o ‑lrɔkpale 'kaa: «‑Laŋbha 'bhile‑ 'ɛ ‑wa dulaa' 'gboŋgbo ‑la ‑la taa‑ mɛɛ yilapɛ ‑la ꞊la ɛɛ? 'Ŋ bhe 'tɛ ‑wa duŋ ‑laŋbha duŋyrɛ 'ɛ 'bhɛɛ‑ ꞊nɔɔ laanima. 22 ‑Amasrɔyi, pɛ 'oo pɛ 'la gaanle ‑o, 'bhɛ nu 'pwɛlɛ‑ 'tɛbhile ba ‑yrekpaa' do, 'bhɛɛ‑ gaanyiza 'tɔle‑ gaanyiza, 'bhɛ ta nu 'pwɛlɛ‑ 'pɛɛlii‑ mɔkpɛn' 'yrɛ ma. 23 'Ke ‑a ‑yima' 'trɔn mɛɛ 'la zan ŋgblo ma, ‑ya ‑yima'.» 24 Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «'Ka ‑o 'kɛla 'ma zii' 'ŋ 'lii, ‑ka 'bhɛɛ‑ ‑za 'kun 'elrele. 'Ka pɛ yɛkɛ‑ 'la na mɛɛ ni, ‑o nu 'bhɛɛ‑ yɛkɛ‑ 'nalɛ 'ka ni, 'bhɛɛ‑ ‑wa baankpa a ta 'ka ni. 25 'Bhɛ klɛgbɛya 'ɛ 'yi, 'ke pɛ ‑o mɛɛ 'la zan 'kɔɔ, ‑o nu pɛ baan' 'nalɛ‑ 'bhɛ zan ni. 'Duŋ‑ 'ke pɛ 'ke 'laa ‑o mɛɛ 'la zan 'kɔɔ, 'bhɛ zan laa nu ‑za 'kedo‑ ‑srɔɔwolɛ; 'ali‑ pɛ sanɛ‑ 'la 'bhɛ ‑o ‑a 'kɔɔ, ‑o nu 'bhɛ 'kunlɛ‑.»
Pɛbhɛ 'la bhɔ ‑a 'gbu ma 'bhɛ ma ‑gɔɔn
26 Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ 'kaa: «‑Waanbhaa' a ‑bhleŋgbeya 'ɛ 'yoo‑ ‑gee' a ma: Mɛɛ do pɛbhɛ ꞊bwa ‑yaa' gbabhɛ 'ɛ ta. 27 'Kee‑ yidia‑ oo, 'kee‑ ꞊bwa ‑a ‑yrɛ ma oo, ‑bi zi 'pegee ‑yrekpaa', pɛbhɛ 'ɛ bhɔ, 'bhɛɛ‑ ‑e gbaandɛ gɔnɛ‑ 'la gbɛɛn‑ yaa 'bhɛ do 'kpɔ 'yaango‑. 28 'Trɛ 'ɛ ‑ya ya 'ke pɛdiiŋ 'ɛ 'le 'pe, 'bhɛɛ‑ pɛdiiŋ 'ɛ gbaandɛ, 'bhɛɛ‑ ‑ya ‑vlɔ mu klɛ 'bhɛ blaan, 'bhɛɛ‑ ‑a ‑lɛyan' 'ke ‑a bhɛ mu 'ɛ 'sɔlele ‑a ‑vlɔ mu 'ɛ ma boolazi. 29 'Ke ‑o ‑tranna bhla 'la ba, mɛɛ mu ‑gɔŋlɔ si 'bhɛɛ‑ ‑woo kan, ‑amasrɔyi ‑o 'kan 'waati 'ɛ ꞊bhwa.»
Mutaadi bhɛ ma ‑gɔɔn
(Matie 13.31-32,34; Luki 13.18-19)
30 Zesu pe ‑o ni 'ezin‑ dɔɔ: «‑O ‑sɔ ‑Waanbhaa' ‑bhleŋgbeya 'ɛ danle‑ ‑mɛla ma 'ezin‑ ɛɛ? Taa‑ ‑o sɔ ‑a zrɔnle‑ ‑gɔɔn ‑glɔɔn 'ɛ ‑dela ma 'ezin‑ ɛɛ?» 31 ‑Waanbhaa' ‑bhleŋgbeya ‑yoo 'tɛ 'bhii‑ mutaadi bhɛ do gbɛɛn‑, 'ke ‑wa ꞊bwa 'trɛ 'ɛ 'yi, 'yela‑ 'fiɛntrɔnnɛ 'yiya‑ 'trɛ 'ɛ ta pɛbhɛ mu 'ɛ 'kpɛn ni. 32 'Ke ‑o ‑yaan ‑a bɔlele bhla 'la ba, 'kee‑ ꞊bhwa ‑e tro 'bhɛɛ‑ ‑a diiŋ 'ɛ kan ‑ziɛnbhɛ' gba 'ɛ 'yi pɛdiiŋ mu 'ɛ 'kpɛn ta, ‑a gbɛ mu 'ɛ ‑woo ‑yidɛ', ‑asiikɔɔ gba la maannɛ‑ mu sɔ 'mu 'fɛ 'kpalɛ‑ ‑a ‑laa mu 'ɛ 'yi.
33 Zesu 'yaa‑ ‑Waanbhaa' a jan 'ɛ 'wo zii' ‑o ni ‑gɔɔn ‑bebe 'yi 'bhii‑ 'kɛla bhe 'bhɛ gbɛɛn‑. ‑O ‑yaa sɔ ‑Waanbhaa' a ‑jan yɛkɛ‑ 'la 'yimale, ‑e ‑yaa 'bhɛɛ‑ wlata ‑gɔɔn bɔ 'zi ‑o ni. 34 Yaa ‑yaa ‑jan sanɛ‑ ‑wo ‑o ni, 'ke yaa ‑gɔɔn bɔ 'bhɛ zi. 'Duŋ‑ 'ke ‑o 'pegee ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ 'gbansaan 'te ‑yaa klɛ 'waati 'la ba, ‑e ‑yaa 'bhɛ ‑gɔɔn mu 'ɛ 'kpɛn ‑yipe' 'mu ni.
Zesu ‑ploo ‑gbɛnɛ 'ɛ makpalaa
(Matie 8.23-27; Luki 8.22-25)
35 'Bhɛ ‑yrekpaa' do 'ɛ 'le yroma 'ɛ zi, Zesu pe ‑yaa' *‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ni dɔɔ: «‑Kɔɔ' 'kan ‑draa 'yrɛ gbɛ do 'ɛ ta.» 36 ‑O ꞊gwa ‑zamaa' 'ɛ ‑din bhla 'la ba, 'yee‑ Zesu 'yaale‑ ‑yaa gban ‑yitakoŋ 'la yi, ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ‑ja 'kɛle‑ 'bhɛɛ‑ ‑yitakoŋ do 'kpɔ 'ɛ 'bhɛɛ‑ 'yi. ‑Yitakoŋ 'bhɛɛke mu ‑yaa ge 'zi ‑o zi 'ezin‑. 37 ‑O ‑yaa 'bhɛ 'yi bhe 'tɛ, 'ke ‑ploo ‑gbɛnɛ do 'kanle‑ 'sanle, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ 'yaa‑ ‑yipɔɔ' mu 'ɛ 'kla zii' ‑yitakoŋ 'ɛ 'yi, ‑asiikɔɔ 'bhɛ 'yaa‑ zan 'palɛ‑ 'ke ‑yi 'ɛ' le. 38 'Bhɛ bhla 'ɛ ba, Zesu 'yaa‑ yidɛ 'zi ‑yitakoŋ 'ɛ 'yi ‑o ‑zanta', ŋgblo 'kpa ‑piti 'ɛ ta. ‑Wa bwele 'tɛ, 'ke ‑wa pele‑ ‑a ni 'kaa: «'O daan mi, 'woo‑ zan galawolɛ ‑yi 'ɛ ba, 'yaa 'bhɛ yiɛnkan ɛɛ?» 39 Zesu bwele 'tɛ, 'kee‑ ‑yranle' ‑ploo 'ɛ zi, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya pele‑ ‑draa 'yi 'ɛ ni dɔɔ: «'Bhɛ 'swa‑ 'bhɛ 'yi ‑gee', 'kpala!» 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑ploo 'kanle‑ 'ɛ dulale, 'bhɛɛ‑ 'ke pɛ 'ɛ 'kpɛn 'kpaale siiŋ. 40 'Bhɛɛ‑ Zesu pe ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ ni dɔɔ: «‑Mɛle ꞊kla 'bhɛɛ‑ 'ka ‑o ‑gblaan 'zi ‑gee' ɛɛ? ‑E ꞊kla 'nale‑ 'bhɛɛ‑ 'ka 'laa 'ka kpa 'mi 'yi ɛɛ?» 41 'Bhɛ ꞊nɔɔ bhe, 'ke ‑gblaan ‑gbɛnɛ do 'klale ‑yaa' ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pele‑ 'eke‑ ni dɔɔ: «'E! Mɛɛ ‑glɔɔn 'ɛ ‑dele mɛɛ 'lɛɛ‑ 'le ɛɛ? 'Ali‑ ‑ploo 'pegee 'yi 'mu 'kpɛn 'a 'weli‑ ma.»